04 лютого цього року на засіданні Верховної Ради України був прийнятий проєкт Закону України «Про ветеринарну медицину» (реєстраційний № 3318). Рішення було прийняте в результаті голосування, відповідно до якого 305 голосів визначилося за даний законопроект.
Основними змінами, що стосуються ідентифікації та реєстрації тварин є:
Відповідно до пункту 59 статті 1 це «Визначення термінів» розділу І, встановлено визначення ідентифікація, – це ототожнення тварини або групи тварин з неповторюваним індивідуальним або груповим ідентифікаційним номером відповідно до законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин.
Дане визначення не суперечить визначенням Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин».
Згідно пункту 11 статті 4 основним напрямком державної політики у сфері ветеринарної медицини є впровадження системи ідентифікації тварин.
Основні вимоги відповідно до пункту 1 статті 26 «Вимоги до ведення записів», встановлюють, що оператори ринку, які провадять діяльність, пов’язану з утриманням, обігом, збором чи транспортуванням свійських наземних тварин, або діяльність, пов’язану з утриманням та/або розведенням об’єктів аквакультури, зобов’язані в межах своєї діяльності вести записи, що містять інформацію про: види, категорії, кількість свійських наземних тварин, що утримуються на власних потужностях або транспортуються, а також про ідентифікаційні дані цих тварин, якщо обов’язковість їх ідентифікації встановлена законодавством.
Ведення вищезазначених записів, не вимагається у разі внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру тварин, Єдиного державного реєстру ветеринарних документів або інших державних реєстрів чи інформаційно-телекомунікаційних систем компетентного органу (Держпродспоживслужби), передбачених законодавством.
Інформація про ветеринарні документи вноситься до Єдиного державного реєстру ветеринарних документів. Порядок видачі ветеринарних документів та ведення Єдиного державного реєстру ветеринарних документів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини (Держпродспоживслужбою).
Щодо вимог до переміщення тварин, відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 2 статті 45, переміщення свійських наземних тварин з однієї потужності на іншу дозволяється лише за умови, що такі тварини:
1) відповідають вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;
2) супроводжуються ветеринарними та ідентифікаційними документами в паперовій або електронній формі.
Пункт 8 статті 49 «Ветеринарні документи», стверджує, що підставою для відмови у видачі ветеринарних документів є відсутність ідентифікації та реєстрації тварин, якщо їх необхідність передбачена законодавством.
Також, змінами, які вносяться до Закону України “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною” визначено, що у разі встановлення за результатами проведених заходів державного контролю відсутності ветеринарних документів на живих тварин, невідповідності вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, державний ветеринарний інспектор або офіційний ветеринарний лікар забороняє обіг живих тварин та/або репродуктивного матеріалу.
Перелічені норми, що стосуються ідентифікації та реєстрації тварин та закон в цілому набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності.
З дня введення в дію Закону, Закон України “Про ветеринарну медицину” втрачає свою чинність.
Таким чином, норми нового Закону України «Про ветеринарну медицину» забезпечать простежуваність походження продукції тваринного походження за принципом «від лану до столу», за рахунок цифровізації та діджиталізації усіх процесів.