Ідентифікація – процес з ототожнювання тварини, шляхом присвоєння їй унікального ідентифікаційного номера із використанням візуальних, електронних та змішаних засобів ідентифікації в залежності від виду та призначення тварини та видача документів на тварин (паспортів, ветеринарних карток, реєстраційних свідоцтв).
Види і засоби ідентифікації
КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
По мірі охоплення:
- Державні системи ідентифікації – використовують єдиний стандарт нумерації тварин для загальнонаціонального обліку і моніторингу;
- Локальні системи ідентифікації (господарства, клуби) – використовують власні стандарти нумерації для забезпечення обліку тварин в межах господарства, клубу.
По мірі охоплення:
- Державні системи ідентифікації – використовують єдиний стандарт нумерації тварин для загальнонаціонального обліку і моніторингу;
- Локальні системи ідентифікації (господарства, клуби) – використовують власні стандарти нумерації для забезпечення обліку тварин в межах господарства, клубу.
По методу ідентифікації:
- Візуальні системи – зорова ідентифікація видимих міток;
- Електронні системи – радіочастотна ідентифікація електронних чипів;
- Змішані системи ідентифікації.
ВИДИ І СПОСОБИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
- Візуальні
- Електронні
- Змішані
Види візуальної ідентифікації
- вушні бирки
- нашийники
- ремінці, ножні браслети
- клеймо
- татуювання
- вищипи
Вимоги до візуальної системи ідентифікації
Візуальні системи ідентифікації тварин передбачають нанесення (прикріплення) на кожну тварину видимої мітки, що відповідає наступним критеріям:
- видимість цифрової нумерації на відстані не менше 10:15 м;
- доступність читання номера;
- висока експлуатаційна надійність та довгострокове збереження міток;
- низькі витрати праці на нанесення (прикріплення) міток;
- невисока вартість виготовлення.
Такі види маркування, як таврування, татуювання і вищипування в даний час використовуються усе рідше, тому що вони визнані трудомісткими, недовговічними, хворобливими для тварин (наприклад, нанесення міток за допомогою розпеченого залізного клейма), неестетичними для виставок і незручними для контролю й ідентифікації (наприклад, по мірі росту тварини мітки, нанесені в ранньому віці, стають погано помітні).
Нашийники і браслети, хоча і мають ряд недоліків (нашийники із синтетичних волокон не вигідні через велику вартість, а ножні браслети швидко покриваються брудом), іноді використовуються для ідентифікації деяких видів тварин ( нашийники для собак, ножні ремінці для птахів).
Для візуальної ідентифікації великої рогатої худоби законодавством ЄС затверджені вушні бирки.
[button content=”Для візуальної ідентифікації великої рогатої худоби законодавством ЄС затверджені вушні бирки.” color=”blue” text=”white” url=”https://www.agro-id.gov.ua/wp-content/uploads/2020/04/instriction-1.pdf” openin=”_self”]
Інші зразки
- ножні браслети, ремінці, нашийники
Електронні системи ідентифікації тварин
Електронні системи ідентифікації тварин мають на увазі використання так званих систем радіочастотної ідентифікації.
Переваги використання електронних систем ідентифікації:
- не потрібний контакт або пряма видимість;
- мітки читаються швидко і точно;
- можуть використовуватися в агресивних середовищах, тому що мітки можуть читатися через бруд, воду, фарбу, пластмасу, деревину;
- пасивні радіомітки мають необмежений термін експлуатації;
- несуть велику кількість інформації;
- практично виключена підробка або втрата такої ідентифікації;
В електронній системі ідентифікації використовується три основних компоненти:
- зчитувач – ридер, сканер, ідентифікатор;
- мікрочіп – транспондер, датчик, мітка;
- комп’ютерна система обробки даних
Мікрочіп
Мікрочіп – приймально-передавальна схема, що має пам’ять, в якій зберігається унікальний ідентифікаційний код та інші дані. Може мати розмір від 12 до 28 мл у довжину і від 2,1 до 3,5 мл у діаметрі і важить до декількох грамів. Мікрочіп виявляє радіочастотний сигнал, що надходить від зчитувача, і передає йому дані з пам’яті.
Мікрочіпи бувають активними або пасивними. Активні працюють від вбудованої батареї, вимагають меншої потужності зчитувача і, як правило, мають велику дальність читання й обмежений термін придатності. Пасивні мікрочіпи не мають вбудованого джерела харчування, вони одержують енергію з сигналу зчитувача. Пасивні мікрочіпи менше і легше активних, вони дешевше і мають необмежений термін служби.
Пам’ять у мікрочіпах може бути тільки для читання (зберігає заводський унікальний код) і з можливістю читання-запису (зберігає унікальний код і дозволяє користувачеві вносити додаткову інформацію).
В електронних системах ідентифікації тварин використовують пасивні мікрочіпи, розміщені в герметичному біологічно пасивному скляному корпусі (щоб не було відторгнення організмом), що вживляються (имплантуються) під шкіру тварин (у м’язову тканину, пахові западини, у верхню губу) за допомогою звичайної ін’єкції.
Після введення мікрочіпа в тіло тварини, він залишається неактивним доти, поки не одержить сигнал від зчитувача.
Зразки бирок з мікрочіпом
Зчитувачі
Зчитувач має приймально-передавальний пристрій і антену, що на відстані до 80 см посилають низькочастотний сигнал мікрочіпу і приймають відповідний сигнал з унікальним кодом мікрочіпа; мікропроцесор, що перевіряє і декодує отримані дані; а також пам’ять, що зберігає дані, щоб потім передати в комп’ютер для обробки.
Дальність дії мікрочіпів залежить від радіочастоти, на якій вони працюють:
- 125 кГц (більша дальність читання);
- 13,56 МГц (більша швидкість передачі)
Типи зчитувачів:
- ручні (вміщаються на долоні)
- мобільні (наприклад, вбудовані в пересувні ваги);
- стаціонарні (наприклад, при вході на бойню)
Зразки зчитувачів
Комп’ютерна система обробки даних
Апаратна частина комп’ютерної системи обробки даних містить необхідні інтерфейси для одержання ідентифікаційних кодів від зчитувача.
Програмна частина містить бази даних ідентифікаційних кодів, а також додатки для змін, обробки, доповнення і отримання інформації про кожну тварину з бази даних.
Змішані системи ідентифікації тварин
Змішані системи ідентифікації тварин мають на увазі використання одночасне, або по черзі, візуальної та електронної ідентифікації.
Як приклади можна назвати:
- вушні бирки з вбудованими в них мікрочіпами;
- вушні бирки та імплантовані під шкіру мікрочіпи;
- імплантований чіп і нашийник з номером.