1000 днів, або 2 роки, 8 місяців і 22 дні від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
А ще — 3925 днів, або 10 років, 8 місяців і 27 днів від моменту окупації Криму та Севастополя.
Ці дні — про біль і втрату, але також і про нашу нескореність, силу, єдність.
Це час, коли ми навчилися не лише виживати, а й боротися.
Ми продовжуємо: боротися, волонтерити, підтримувати, захищати, донатити, допомагати, навчатися, навчати, розвиватися, творити, відзначати, вшановувати, любити, жити, мріяти, надихати, будувати, вірити, берегти, об’єднуватися, ділитися, працювати, сміятися, співати, садити, створювати, долати, обіймати, підтримувати та рухатися.
Ми робимо це не тільки всупереч обставинам, але й заради наших дітей, наших рідних, наших героїв.
Заради вільної, сильної, незалежної України.
Заради мрії, яку обов’язково втілимо разом.
Дякуємо кожному й кожній за силу, мужність і невтомну працю. Попереду ще багато викликів, але ми їх подолаємо.
