В Україні активно зростають ціни на живець ВРХ

У лютому 2023 року на внутрішньому ринку України спостерігається активне зростання цін на живець ВРХ. 

За даними лютневого моніторингу УКАБ, з нового року закупівельні ціни на бичків більше 400 кг зросли на 8%,  а на корову – на 10% і становлять залежно від регіону 58,00-62,00 грн/кг з ПДВ та 49,00-54,00 грн/кг з ПДВ, відповідно. Тенденція до зростання вартості почала спостерігатися на другому тижні поточного місяця і за прогнозами продовжиться до кінця лютого. 

Це є друга хвиля зміцнення цін з початку повномасштабної війни, коли весною 2022 року закупівельні ціни на живець ВРХ дуже просіли, майже на 30-40% (залежно від регіону) і протримались низькими до серпня. Оскільки виробництво яловичини переважно експортно орієнтована галузь, то блокування портів стало сильним ударом для ринку. 

Перший ріст цін спостерігався на початку осені минулого року, оскільки вже були налагоджені довоєнні об’єми експортних поставок, що спровокувало поступове збільшення попиту і активізації ринку. Крім цього, на вартість продукції впливають й макрофінансові показники (рівень інфляції). Наразі ціни також зростають, що спричинено наступними факторами:

1) Активізація експорту. За січень місяць було експортовано 1,11 тис. тонн, що на 1% менше, ніж торік. Експорт яловичини в січні має довоєнні об’єми поставок і поступово нарощується в лютому. Також активізувався експорт живої худоби, що впливає на виробництво яловичини також.

2) Притримання тварин в господарствах перед посівною. В деяких регіонах фіксується ситуація, коли виробники спеціально не відправляють на забій тварин, а чекають весняної посівної, щоб відразу перекрити витрати. 

3) Поступове скорочення поголів’я. Скорочення поголів’я тварин першочергово спричинено військовими діями на території України. Також непроста макроекономічна ситуація в агросекторі позначилася й на роботі підприємств та домогосподарств, де тварин все частіше відправляють на реалізацію через фінансову неспроможність її утримувати. За 2022 рік у господарств всіх категорій, поголів’я ВРХ скоротилося на 12,6% та становить 2312,1 тис. голів. В сільськогосподарських підприємствах поголів’я скоротилося на 7,2%, а у господарствах населення на 15,8%. 

АгроПравда

Украина

1 Comment

  • Нік :

    Уряд для стимулювання утримання корів виділяє дотації. А далі що?
    1. Яке поголів’я тварин (і не тільки корів) для України оптимальне (бажане)?
    2. Чому б поряд з даними про кількість зареєстрованих тварин не вказувати і показник оптимальної кількості (мінімум і максимум), яку необхідно досягти чи підтримувати для нормального розвитку галузі, щоб хоча б знати на що орієнтуватись.
    3. Орієнтація на сільськогосподарські підприємства чи на господарства населення (яке оптимальне співвідношення)?
    4. Де утримувати (випасати) і чим годувати? Багато приватників здають худобу через відсутність пасовищ і сінокосів (чим годувати, особливо влітку), а ті що є – в любий момент можуть бути відібрані і розорані.
    5. Пасовища і сінокоси розміщувались, як правило, на низькопродуктивних землях. Оціночна вартість 1 га пасовищ і сінокосів – 6-7 тис грн проти 30-35 тис грн орної землі (дані орієнтовні). Тому при передачі землі у власність (чи навіть в оренду) відбувається зміна цільового використання і подальша деградація цих земель через інтенсивне використання. А через декілька років земля виводиться з обороту через виснаження. Мінімальний строк оренди – 7 років. Тому без резервування землі під сінокосами і пасовищами (переведення їх в статус державних, які не підлягають приватизації і зміні цільового використання) забезпечення розвитку (або хоча б попередження скорочення) тваринництва неможливо. А оскільки пасовища і сінокоси розташовуються в багатьох випадках вздовж русла річок, то землі водоохоронної зони, які можуть використовуватись як пасовища або сінокоси випадають з використання.
    6. Правилами про організацію громадських пасовищ передбачено, що вони створюються відповідно до кількості худоби у громадян станом на 1 січня з нормою кількості га на поголів’я. При цьому розробляється кадастровий план. Тому якщо (теоретично) купити корову навесні, то до наступного року випасати її і забезпечувати сіном неможливо. Окрім цього необхідно змінювати межі земельної ділянки і розробляти новий кадастровий план.

    Висновок (прошу розглядати як петицію і підтримати):
    Для забезпечення існування і розвитку тваринництва землі під сінокосами і пасовищами повинні бути переведені в статус, який забороняє зміну їх цільового використання або приватизацію.
    Площа земель на ці цілі не повинна бути меншою, ніж необхідно для забезпечення оптимальної кількості поголів’я тварин в Україні (з врахуванням (у разі необхідності) перспектив збільшення) і всіх існуючих на поточний момент (в розрізі регіонів та громад).
    Зобов’язати місцеві органи влади забезпечувати громадян пасовищами та сінокосами за рахунок цих земель (а в разі необхідності – за рахунок залучення нових площ) на їх першу вимогу.
    Для попередження забур’янення, землі, які не використовуються на ці цілі (при меншій кількості тварин, ніж резерв земель) тимчасово (до появи нових власників тварин і збільшення поголів’я) надавати додатково власникам тварин (в першу чергу) або сільськогосподарським підприємствам для заготівлі сіна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.